DCCC
Про нас
Історія
Реноваційні роботи
Центр сучасної культури у Дніпрі (Dnipro Center for Contemporary Culture або DCCC) — культурна інституція міжнародного рівня, створена Дніпрі, щоб посилити зв'язки міста зі світом. Це платформа для міжнародного співробітництва, дослідження місцевого контексту, посилення міської творчої спільноти, обміну досвідом, виникнення колаборацій між митцями, науковцями та підприємцями. Ми плануємо репрезентувати в різних форматах нові технології, медіа, сучасне мистецтво, неформальну освіту. Під одним дахом сконцентруються декілька публічних просторів: галерея, медіа-зона, сучасна бібліотека, коворкінг, івент-простір для музики чи театру, лекторій, офіси для інших культурних інституцій, майстерні та кафе.


Центр сучасної культури — нова точка тяжіння, яка допоможе переосмислити історію Дніпра із усією його закритістю та майже повною відстороненістю від світових культурних процесів. Це відповідь на виклики, які виникають у містах, де минуле нерозривно пов'язане із промисловістю, а майбутнє — незрозуміле та розпливчасте. Таким чином ми намагаємося осмислити власну історичну та культурну спадщину, сформувати нові смисли та міфи, отримати голос в контексті міжнародної спільноти та інтегруватися у глобальний культурний процес.


Основна ціль DCCC — розвиток культурного середовища міста. Дніпро потенційно має всі шанси стати культурною точкою не лише на мапі України, а й Європи. Саме тут може формуватися актуальний культурний продукт, за яким вибудовуватиметься новий образ міста та ідентифікуватиметься Україна в цілому. Засобами мистецтва та культури ми говоритимемо про ідеї та проблеми, які хвилюють суспільство.


До середини 2018 року Центр сучасної культури існував лише у віртуальному просторі. Причин було безліч, головна — не вдавалося знайти локацію. Ми довго вели перемовини із власниками будівель, містом, областю. Розробляли проєкти, але завжди щось заважало. Центр сучасної культури — некомерційний проєкт, тому часто доводилося чути відмови. Близько 4-х років тривали пошуки місця. За цей час ми створили концепції та проєкти 5 культурних центрів. Кожен детально опрацьовували разом із архітекторами та дизайнерами, знаходили партнерів, шукали кошти. Щоразу все зривалося.


У 2018 році почалися перші успіхи. Власники будівлі колишньої губернської земської управи запросили нашу команду реалізувати проєкт Центру сучасної культури саме у цьому просторі. Будинок, розташований на Круторірному узвозі, має історичну й архітектурну цінність та є пам'яткою архітектури місцевого значення. Будівля складається із трьох корпусів: Старого, Нового та Секретарського. До 1806 року тут розташовувалась резиденція катеринославських віце-губернаторів. Після їхнього переїзду та продажу в приватні руки садиба надовго зникла з поля зору дослідників.


Близько 1850 року тут замість старого наріжного будинку збудували новий кам'яний двоповерховий особняк. В ті часи садибою володів поміщик катеринославського повіту, колезький асесор Олександр Захарін. У другій половині 19 століття використовувалася як приватна резиденція. Потім її придбали для розміщення губернської земської управи. А після 1917 року будівля стала використовуватися як військовий штаб. Жодної інформації про вигляд та функціонування будинку в ті роки немає. З кінця 90-х приміщення стояло покинутим.


Архітектор, який спроєктував будинок, досі залишається невідомим. Два корпуси збудовано в стилі еклектики, найстаріший — «миколаївського ампіру», який на початку XX століття під час реконструкції змінили на модерн. Один із найбільш значущих моментів в архітектурі будинку — антропоморфний декор. Над вікнами другого поверху розташувалися голови давньогрецького бога Зевса. Існує думка, що використання образу Зевса зумовлювалось функціональним призначенням будівлі. Вона була таким собі місцевим «земським Олімпом», в якому вирішувалися найважливіші питання для Катеринославу початку XX століття. Всього таких Зевсів на фасаді по Крутогірний вулиці було 16. На жаль, на сьогодні збереглося лише 12.


Будинок відрізняється й наявністю зооморфних елементів. А саме — химер. Це дуже нетиповий декор для катеринославської архітектури XIX–XX століть. Тоді більш поширеною була «левова тема». Химери ж зустрічалися вкрай рідко. На фасаді будинку губернського земства вони «заховані» під консолями колон другого поверху. Побачити їх вдається не відразу. Всього на фасаді розташовано цілих 12 химер. Серед цінних елементів внутрішнього оздоблення: атланти, мраморні сходи, автентичні дерев'яні двері, колони та ліпний декор.


Команда архітекторів, істориків та фахівців у сфері культури сформувала комплексний підхід з метою збереження самобутності, автентичності, ідентичності та історичного ресурсу середовища, сформованого навколо будівлі Центру сучасної культури. Після вивчення багаторічної історії пам'ятки ми розробили концепцію, яка накладається на існуючу модель комплексу, не порушуючи історичну планувальну та просторову структуру будівлі, а також дає йому друге життя в умовах потреб сучасного суспільства.


У всіх рішення ми намагаємося дотримуватися однієї концепції: дбайливо ставлячись до історії місця, гармонійно поєднати минуле та теперішнє, мінімально втручаючись та послуговуючись прийомами функціонального дизайну. Збереження пам'ятки архітектури — це шанс для наступних поколінь побачити заповідане нам історичне надбання. Це показник нашого свідомого, вдячного ставлення до минулого, рівня нашої культури.


З 90-х років будівля Центру сучасної культури була у занедбаному стані: тут не було вікон, дверей та жодних комунікацій. Разом із архітекторами та інженерами ми розробили детальний проєкт відновлення будинку, який складається з:


— ремонту покрівлі та утеплення підкрівельних приміщень;

— монтажу системи опалення та вентиляційного обладнання;

— розробки освітлення виставкових приміщень, вхідних груп та історичних елементів разом з компанію Expolight;

— ремонтно-відновлювальних робіт цегляних стін;

— монтажу нових металевих вікон;

— монтажу ліфтового обладнання;

— вимощення вздовж стін будинку;

— бетонування підлоги;

— підготовки бетонного подіуму в холі;

— реставрації фасаду;

— монтажу електропроводки, системи водопостачання і каналізації та інших робіт з інженерії.


Крім цього, ми почали реставрацію деяких елементів всередині приміщення. Реставратори майстерні GurinBrothers працюють над стелею першого та другого поверхів, атлантами, обрамленням дзеркала, арками та штукатуркою вздовж блакитної зали. Атланти, як власне, і весь ліпний декор, були вкриті декількома шарами пізніх нашарувань, олійної фарби та шпаклівки. Раніше вони здавалися більш рівним та примітивним в плані опрацювання деталей. Під час реставрації почали проступати оригінальні, більш деталізовані контури, риси обличчя та тіла, які були «поховані» під фарбою.


Поруч із атлантами розташоване обрамлення, раніше тут стояло дзеркало. На жаль, деякі елементи його декору вкривалися бронзовою фарбою, яка значною мірою спотворила контур декору — вишукане плетиво з лаврового листя. Усі ці деталі реставратори відтворюють у первісному вигляді. Крім того, ми плануємо зберегти рельєф штукатурки вздовж сходових прольотів, зміцнити його та ізолювати від негативного впливу зовнішнього середовища.


За декілька місяців реставратори очистили стелю першого поверху від нашарувань олійної фарби — лишилися тільки оригінальні елементи. Із другим поверхом ситуація відрізнялась: стеля вище, покриття та стан гіпсу інакші. Загалом, декор тут краще зберігся — через висоту його не так часто перефарбовували.


Базова концепція — максимально зберегти все, що залишилось. Ми прагнемо показати кожен період життя споруди, зберегти подекуди фрагменти пізніх нашарувань фарби, показавши тим самим трансформації, що відбувались з інтер'єром з плином часу. В процесі роботи ми бачимо різні періоди «життя» будівлі: як та скільки разів фарбували стіни та оздоблення, які матеріали використовували та наскільки відповідально до цього ставилися.






Місія DCCC
Затвердити Дніпро на карті України та Європи як активного учасника культурних процесів — місто, в якому професіонали створюють нові сенси, цінний культурний продукт і міцні зв'язки. Сформувати «сучасну культуру Дніпра» в загальносвітовому контексті.
Цінності DCCC
Професіоналізм
Досвідчені менеджери і куратори в команді
Висока якість продукту
Підтверджена експертність учасників
Концептуальний рівень опрацювання проектів
Чіткі критерії ефективності проектів
Оригінальність та унікальність
Авторське право, юридичний захист, ліцензування
Критичне мислення


Міждисциплінарність
Фокус на проектах на межі різних дисциплін
Об'єднання науки, мистецтва, економіки, екології
Інтеграція мистецтва в соціальні процеси


Актуальність
Реагування на сучасні процеси в світі, в країні, в місті
Осмислена позиція і сміливість висловлювання
Соціально критичне мистецтво


Інновативність
Експериментальне мистецтво
Нові технології та підходи


Демократичність
Юридична форма DCCC — громадська організація
Горизонтальні зв'язки в управлінні
Рівність у правах і обов'язках


Відкритість
Комунікативність
Діалог
Неупередженість
Аргументованість


Різноманітність
Мультикультурність
Ліберальність
Гендерний баланс


Інклюзивність
Фізична доступність простору
Проєкти з та для людей з інвалідністю
Програма для різних вікових груп
Гнучка цінова політика


Свобода
Думки
Слова
Мистецького самовираження


Екологічність
Екологічна відповідальність та просвітництво
Екологія в мистецтві
Економне використання ресурсів


Kids friendly
Освітні програми для дітей
Пеленальна кімната та місце для годування


Наші «ні»
Радикалізм
Екстремізм
Пропаганда
Насильство
Сексизм
Гомофобія
Расизм
команда
Андрій Палаш
Директор, член Правління
Катерина Русецька
Програмна кураторка, керівниця напрямку "Дослідження", членкиня Правління
Ірина Полікарчук
Директорка галереї Артсвіт, членкиня Правління
Марія Ярчук
Менеджерка проєктів, Kultura Medialna
Ірина Харламова
Менеджерка проєктів, галерея Артсвіт
Аліна Стаменова
Контент менеджерка
Ольга Самойленко
PR-менеджерка, галерея Артсвіт
Іва Найденко
Кураторка Ksi Prostir
Надія Коваль
Кураторка Ksi Prostir
Дмитро Ніколаєнко
Графічний дизайнер
Анастасія Тімченко
Архітекторка
наші партнери